Для тебе сяють в небі зорі…
Що ніч затьмарила в пітьмі,
Вони чарівні і казкові,
Як очі й погляди твої.
Вони немов все прикрашають,
Дарують гарний краєвид,
На них лиш глянеш, краще жити.
І подумки вже щось манить.
Для тебе ніч дарує барви,
Із неба падають зірки,
Вони б здійснили твої мрії,
Аби щаслива була ти.
Аби раділа неповторно,
Й сама світилася вночі,
Я б лиш казав… «Моя ти зірка»,
Моя краса у цім житті.
Для тебе й вітер завиває,
Що полем лине навкруги,
Він так нагадує тендітні,
Рельєфи тіла всі твої.
І поринає в ті обійми,
Які він так вже покохав,
Красу жіночу, неповторну,
Собі на згадку полишав.
І подарує гарний ранок ,
Для тебе сонечко зійшло,
І посміхаючись чарівно,
Світило поспіхом воно.
І у теплі ось цім згадаю,
Тебе кохана в кожні дні,
Ти була сонечком яскравим,
Ти зігрівала у житті.
І пишучи роса з’явилась,
Що все тікала по щоках,
В словах ось цих, завзята мрія,
Яка залишилась в очах.
Та все ж для тебе моя люба,
Ти зірка й сонечко моє,
Я б все здійснив лише для тебе,
Аби кохала ти мене.
А.А. Отченко
дякую.... ці питання мене не полишають...
