Як стало відомо "Марш Рівності",
зірвали москалі, підкинувши інфу
лицарям з "Правого".
Ось так це було.
Разом були на Майдані вони -
Портніков, Ярош … Ставали,
Слухали пісні красуні зими,
Та до ЄС крокували.
Бо є братами, єдина земля,
До ворогів невблаганні,
Пісні співали – ляля – урляля,
Мали єдине кохання.
У вишиванках вони, з прапорцем
З «Беркутом» билися дуже,
Бо Україна є понад усе,
Ти пам’ятай – бу́ло, друже.
Хтось із Кремля зрозумів – той союз
Може його розвалити,
(то не якийсь інтернетівський «лузл»
Солі був пуд, смаги – літри),
Та й шпигуна до Вкраїни послав,
І потирає долоні,
Типу, ведуть у Сибір, хто до лав
Став на тієй «Оболоні».
«Сектор» завзятий – схопився, пішов,
Щоб сотню ту визволяти,
Хто із «коктейлем», а хто із ножем,
Від москалів диких, клятих…
То бу́ла помилка, дуже страшна -
Там жовто-синії банти,
А окрім того, ще квітне весна
В кожного з мілиціянтів,
І у душі, а тем більше в очах,
Все отаке ж там квітасте,
Треба було від москальских тих чар
Всім відійти, та і впасти
Кожному з кожним до міцних обійм...
Тільки хтось кинув петарду,
Всі спалахнули, а що тут робить,
Хлопці і міцні, і гарні.
Билися довго, а коли прийшло,
Від Денисенко знаміння,
Аж у душі, все у них розквітло ́-
Б́у́ло непорозуміння.
Разом були на Майдані вони
Портніков, Сеня і Ярош,
Хлопці спекотливі та недурні,
Кожен друг другу товариш!