І раптом, знову я ковтнув отрути
Одразу вбивши нормальний серця ритм
Отрута діє, не знайшов протиотрути
Сіріють кольори, втрачають алгоритм
Прийшов солодкий сон і кволість в тілі
Згадались висохші чужі квітки
Навколо так багато слів, а я німію
Не в силі покричать навіть прости
Цей милий світ, і творчі люди
Як сильно низько падають в ту мить
Коли ковтнувши чорної отрути
Наклати вето на ніжне слово жить
