Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Любий даймоне мій… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Банар, 03.06.2015 - 15:52
Даймонів приваблює цитування грецьких класиків. Причому, на мові оригіналу.
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, тоді їм мало до кого є приваблюватися ПВО, 01.06.2015 - 08:02
Я зовсім Вас не судив. Ні по собі, ні по кому іншому. Тому й відмовився від подальшого діалогу: бо відповідь, почерпнута з Слова Божого, котрого Ви визнали здатним судити істинність віри, може судити Ваші погляди. А я не маю наміру ні судити, ні переконувати нікого ні в чому. Тому ще раз вибачаюсь і прошу не ображатись.
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І все одно я вас не зрозуміла. Ви висловлюєтеся натяками, а я людина прОста Якщо говорити на хлопський розум, то на питання, чи приймає Дух Святий участь у моїй творчості, скажу так: далеко не кожна людина має такий високий рівень розвитку духа, що може безпосередньо відчувати натхнення Самого Святого Духа, тому і потрібні, скажімо так, провідники - ті, хто йде попереду у своєму розвитку, здатен краще відчувати і розуміти Всевишнього і передавати ці віяння нам. Поети називають їх музами, філософи - даймонами, суть від цього не міняється. Що ж до власне питання про самого Святого Духа - то я не зрозуміла, чому воно викликало у вас таку реакцію. Виходячи з того, що у християнській теології концепція Святого Духа дууже мало розроблена, щоб не сказати гірше, і тому кожен може розуміти його по-своєму (якщо вже навколо понять про Отця і Сина, розроблених багато детальніше, було набудовано і домислено стільки всякого...). Є люди, які вважають, що у колібрі не дзьоб, а хоботок, як у комах - незважаючи на всі досягнення орнітології. Що ж казати про такі високі матерії, як Святий Дух?? Мар’я Гафінець, 29.05.2015 - 16:11
Пізнай ти свій Даймоніон - і Істина всміхнеться!Той голос внутрішній в пітьмі хоч раз нехай озветься - і не насміляться боги указувати долю: пізнавши раз себе вже більш не втратиш свою волю!!! Класний вірш у вас! А Даймоніон - це у Сократа - так він називав внутрішній голос, свого роду совість, який є гарантом пізнання істини і з допомогою якого боги виділяють людину та надають зміст всій світобудові. Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага, як закликав напис у храмі Аполлона в Дельфах: "Пізнай самого себе!" Одначе це чи не найважче для людини, здається...Дякую, Мар"яно ПВО, 29.05.2015 - 14:17
Вибачте. Мабуть я помилився адресою: мене просто підманули Ваш нік та деякі висловлювання про віру та любов до Бога. Перепрошую.
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А все-таки це не відповідь на запитання. Людині властиво помилятися і підманюватися - для того й існує спілкування, щоб спробувати розвіяти оману і зрозуміти одне одного. (А любов і віра - у кожного своя, і лише Господь знає про їх істинність, - це я так, на всякий випадок уточнюю, бо людині властиво про все судити по собі.) Касьян Благоєв, 28.05.2015 - 20:37
одне вчення відоме наставляє, що нема гіршого за того, хто сумнівається. а по мені - ннема краще того, хто, гнаний сумнівом, вічно в дорозі, вічно у пошуку, в безконечних запитаннях, хто не шукає сховку думкам і неспокою, а йде сам, веде когось поряд, показує шлях іншим. і хай ніколи над ним не зникає відчуття крила його даймона! Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Касьяне, сумнів - він різний буває
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зустрічне питання: а що ви маєте на увазі під поняттям Дух Святий?
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Про тих, кого поети частенько іменують музами. Даймони - створіння, які допомагають у творчості, надихають митців. Проте є вони не у кожного митця.
|
|
|