ДОЛЯ НАША ДОЛЯ
Серед поля стояла тополя.
Через поле межа пролягла,
Так i наша нещасна та доля,
Що стоiть на гострi ножа.
Розiйшлися Вкраiна з Росiэй.
Роздiлили нажите майно.
Та не буде щасливоi долi,
Бо над нами нависло кайло!
Так эднайтесь! I не дайте упасти,
Щоб не зрушити наше життя
Разом ми знiчтожим напастi,
Щоб зажити у дружбi браття!
Агуст1996г.- А.В.
март 1999г.
Я НЕ ДУМАВ НЕ ГАДАВ
Я не думав не гадав,
Що буду жити в вiцi
З Шевченком, що писав
На що нам цар на свiтi?
А зараз: нам царя подай!
Вiн крiпкий, Вiн державний,
А вiн вам в пику, i бодай
Ти здох, i будь проклятий.
I я не думав, не гадав,
Що буде в цьому свiтi?!
I що Шевченко буде правий,
Що ми заложники полiтики-царицi.
Март 1999г. А.В.
ПРО НАШЕ ЖИТТЯ-БУТТЯ
Немае сумлiву у нас у тому,
Що життя кращим буде у нас,
Але ж зараз всiм нам сумно
Що Украiна забула про нас.
Все загинуло, все знiчтожено,
Все що добре було для життя.
На руiнах Украiну не славимо,
Бо залишилось тiльки буття.
Але ж треба ii будувати.
Не тiкати з Украiни геть.
I для себе когось грабувати,
I на москалiв злюче “вить”.
Але ж були ми все ж таки друзi
Не цурались один одного,
Тiльки праця в великiй потузi
I не мали за це нiчого.
А тепер ми стали панами.
Все схопило меншiсть жлобiв,
Бiльшiсть люду з рваными штанями
Довгий час не iло хлiбiв.
Все це э наше не щастя,
Так, до дiла разом беремось,
Щоб жити в дружбi i працi,
I при зустрiчi бити чолом.
Июнь 2004г. А.В.
ЭХ, УКРАИНА, УКРАИНА
Нет революций хороших или плохих,
Бескровных или кровавых.
Несут все они свободу одним,
Другим террор свободе.
Нет правды теперь большинства.
Свободу она потеряла.
Меньшая все больше открытием рта,
Опираясь на Сэма себя прославляла.
Нет революций «оранжевых», «красных»,
«Розовых», «синих» или других,
Чтобы народу всему они дали
Мир и свободу, и счастье для всех.
Апрель 2005г. А.В.
