Менше морозу,
менше насупленості в творах.
Я проганяю грози,
хай вони блукають в горах.
Я будую блокаду,
оточую міста, розсаджую рослинність.
Затіниться естрада,
скоро із волею розбурхає мирність.
Радість між долонями,
світло між ними пробивається в щілинку.
Сходжу за санями
кататися по дюнах, знати кожну піщинку.
Манять звуки
відчувати лише одну приємність.
При собі руки,
ними можна заповнити ємність.
Я відкриваю люки,
відкриваю безпрецедентно кротові нори.
Посиляться стуки,
заграють ялинники, струмки, відлунять косогори.
Я прошу про пораду,
що б мені змінити і не зламати цілість.
Вийду, обіпрусь на балюстраду,
кину погляд за виднокрай на північну мерзлість...
11.03.2015. РЦЛ, тер.
