А можна, я буду Твоїм подарунком Долі?
Твоєю щоденно тепло-ранковою кавою.
Ти просто відкриєш очі, протягнеш долоні,
І я буду поруч, ніжно-вершково-ласкавою.
А можна, я буду Твоїм поцілунком Щастя?
Безмежно легким у весняному сонці розмаю.
Довершено й ніжно, так віддано серцем припасти
До Твого життя, що біжить в унісон із Любов'ю.
Можна, я буду для Тебе Дзеркалом Вічності?
Щоб наші мрії знаходили вірне призначення,
щоб шукали ми правду, поруч ішли,
щоб в дуеті було своє істинне бачення.
Я буду для Тебе призначена Небом і Господом.
Ще до Народження Долею щиро повінчана,
Радість ділити, із відчаєм більш не зустрітися.
Можна, я буду.. Твоїм божевільним Коханням?