Ти – мій хрест, моя жадана ноша, І у затхлій тисняві часу Я без тебе жити вже не можу, Я тебе із легкістю несу. Та чому я все ж засумнівалась? Чи ж тебе хотіла я зустріть? В сірі очі мрії закохалась І не знаю, як же далі жить.
ID: 572202 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 05.04.2015 16:50:27 © дата внесення змiн: 05.04.2015 16:50:27 автор: Анно Доміні
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie