Безпека,радість і довіра,
Тоді байдужість,гнів і злість немила,
Досада,жалість,дратівливість,
Чуття засмучення,зневіри.
Нудьга,презирство і образа,
Кохані як стають врогами,
Розгубленість,туга і каяття,
Любов твоя,така вона?
Згадаю роки і години,
Згадаю ріки сльоз пролитих,
Згадаю біль і забуття,
Нема тих сльоз проли́тих зря.
Ножі кидала в спину,била,
Ти дратувалась і лайли́ла,
Ти була злістю сотен інших,
Та все ж таки не зрозуміла...
Це все скінчилось,продовжуй далі,
Розігруй цей спектакль надалі,
Любов така буває може,
Та чи любов це,а не горе?
Це просто безлад,не життя,
Як мати просить в сина каяття,
Людина рідна кров лиш гріє,
Як з дому смертю,браття,віє...
Нема кохання,не було,
Це лиш притворство,це лиш зло,
Почуєш ти прокльони в спину,
Як зайвим станеш для людини...
ID:
571828
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 04.04.2015 02:35:21
© дата внесення змiн: 04.04.2015 02:35:21
автор: Євген Олександрівський
Вкажіть причину вашої скарги
|
