Прозора дівчинка
Наскрізь прошита
зеленим
Північним вітром, фарфоровою лялькою
Закинута на узбіччя міжнародних транспортних сполучень
Зуміла вижити
І зберегти обличчя
під зливним дощем, колесами дальнобійників
Навчилася пити терпкий спирт
Настояний на розчаруваннях та сльозах незайманих
Сторінок нотатників
Що ледь встигли покинути райські сади
Друкарських верстатів
Роблячи перші кроки по долонях людей
Стаючи хвойдами й проститутами
Всі вони врешті опиняться на смітниках
В стані непотребу,списані чиїмось недолугим почерком
Обмальовані наївними зізнаннями дівчаток
В яких все ще попереду
а що попереду в тебе?
прозора дівчинко, наскрізь прошита червоним
Хто зуміє спинити
В нестримному бажанні зламати руку, втратити пам'ять
Зайти туди, звідки не повертаються
Хто навчить тебе, обіймати не шукаючи голок в долонях
Хто навчить тебе ?....