Коли крізь пальці час тікав
Так простодушно, тихо і зрадливо.
І ти зізнавсь мені, що не кохав
Бо так кохати просто неможливо...
Кохати так, що кров скипа
Тобі віддатись до останку!
Та друже мій, любов- сліпа
Її не всунеш в шкло, під рамку.
Любов байдужа до тротур,
В мороз чи спеку, не примхлива
Шкода що знов змилив Амур:
Ти посміхнувсь, а я уже щаслива...