І тільки ти даруєш кожну днину
У світанкових барвах снів,
В подяку за дарунок долі
Не вистачить, мабуть, ні слів,
Ні дивовижних краєвидів,
Які схиляються до ніг.
Моя лебідко, моя леле,
Для тебе все б на світі зміг.
Скажи, і ореолом в небі
Засвітиться твоя зоря,
Скажи, і розійдуться хвилі,
І заспокояться моря.
Ніщо так серце не бентежить
Як погляд твій, твоя краса,
Допоки бутимеш зі мною,
Я віритиму в чудеса.
