Ти знову все зруйнувала,
Ти знову все поміняла,
Ти знову все це продала,
Навіщо ти все проміняла?
Ти знала прекрасно, що буде,
Ти знала, що щастя не буде,
Ти знала, що це вже кінець,
По-своєму ти все зробила.
Винити нікого не буду,
Я сам десь вину відчуваю,
Проте, я бажаю одного,
На тебе дивитись з просоння.
Я все розумію прекрасно,
Я все, що вже зміг, вже зробив,
Я знаю, що десь ще в майбутті,
Я знову тебе покохаю.
Помилки я твої прощаю,
І ти пробач мене за все,
Бо шлях життя вже минає,
І кожен день стає як біль.
Я вірю, що ще вернутись можна,
В ту хвилину, коли ми були щасливі,
Вернутись можна, та неможливо,
Забути все, що було з нами.
Та все мине, образи всі минуться,
Вони прощаються із часом,
Все буде добре, і я це знаю,
Я вірю, мрію і чекаю.
ID:
564527
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.03.2015 21:35:33
© дата внесення змiн: 05.03.2015 21:35:33
автор: Viktorovich
Вкажіть причину вашої скарги
|
