Кулі зміїні круків з Росії
Впали смертями на землю руду
Україна однак не втрачає надії
Гартує в собі життєдайні плоди!
Зводяться руки в розпуці до неба
Воно, як мати, у горі рида
Крики невинно убитих лунатимуть вічно
В наших серцях стогне й плаче журба!
Загублені в вогненному вирі
Душі не благають пощади,
А вимагають катам відплати,
Щоб на Донбас конвої біди не вели!
Стануть свічадами пам’яті
Згорілі в страшному вогні
Їх долі відлиті в граніті, –
Конати вашим убивцям в пітьмі!
Падають руки на тло оболоні
В келихи пада прощальна сльоза,
Очі стають кам’яносто-червоні
Крик вбитого серця на дно опада!
Несемо ми повні долоні суму
І стогін невинних жертв
Стануть вони відлуннями грому,
Що виллються в нашу віру і честь!
Ви постанете з попелу
На п’ядесталі свободи
Титанами правди і волі,
Щоб щасливі люди були!
Вбита круками істина
Обросте живими крильми
Впаде корона титана
Відновиться мир між людьми!
01.02.15
