Я зникаю снігом
у квітневому теплі;
Я пам`ятаю теплий
дотик вуст твоїх;
Я не сама - моя душа
одна в столиці гірких сліз,
її вогонь не затушив
той розпач твоїх останніх слів,
останніх слів
останніх днів,
останніх днів ...
Тримай - тримай
моє буття, моє тепло,
Моє життя і джерело;
Згадай - згадай
нашу любов, наші слова,
тепер це - сон, тепер молва ...
Тримай - тримай
долонь вогонь
в нічний полон.
Згадай - згадай
ти мій дзвінок,
у мій останній крок,
Я кинула телефон
в міцний бетон,
в німий бетон ...
Дім, наш дім
без вікон, без дверей,
і ми щасливі: я і він:
і без грошей, і без пісен;
Тепер сама, моя любов
полинула у край
бескінечних днів, солодких вин,
де тільки Я, де спогад "ВІН",
де безліч трав,
де тільки "ВІН",
один лиш "ВІН",
один лиш "ВІН" ...
Тримай - тримай
моє буття, моє тепло,
Моє життя і джерело;
Згадай - згадай
нашу любов, наші слова,
тепер це - сон, тепер молва ...
Тримай - тримай
долонь вогонь
в нічний полон.
Згадай - згадай
ти мій дзвінок,
у мій останній крок,
Я кинула телефон
в міцний бетон,
в німий бетон ...
23 квітня 2014 р.
ID:
551624
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.01.2015 23:04:38
© дата внесення змiн: 27.08.2015 22:07:40
автор: Юлiя Янгол
Вкажіть причину вашої скарги
|
