[b]Я зникаю снігом
у квітневому теплі;
Я пам`ятаю теплий
дотик вуст твоїх;
Я не сама - моя душа
одна в столиці гірких сліз,
її вогонь не затушив
той розпач твоїх останніх слів,
останніх слів
останніх днів,
останніх днів ...[/b]
[i]Тримай - тримай
моє буття, моє тепло,
Моє життя і джерело;
Згадай - згадай
нашу любов, наші слова,
тепер це - сон, тепер молва ...
Тримай - тримай
долонь вогонь
в нічний полон.
Згадай - згадай
ти мій дзвінок,
у мій останній крок,
Я кинула телефон
в міцний бетон,
в німий бетон ...[/i]
[b]Дім, наш дім
без вікон, без дверей,
і ми щасливі: я і він:
і без грошей, і без пісен;
Тепер сама, моя любов
полинула у край
бескінечних днів, солодких вин,
де тільки Я, де спогад "ВІН",
де безліч трав,
де тільки "ВІН",
один лиш "ВІН",
один лиш "ВІН" ...[/b]
[i]
Тримай - тримай
моє буття, моє тепло,
Моє життя і джерело;
Згадай - згадай
нашу любов, наші слова,
тепер це - сон, тепер молва ...
Тримай - тримай
долонь вогонь
в нічний полон.
Згадай - згадай
ти мій дзвінок,
у мій останній крок,
Я кинула телефон
в міцний бетон,
в німий бетон ...[/i]
23 квітня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551624
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2015
автор: Юлiя Янгол