Ким стану я, коли тебе не буде?
Хто прихистить мене ласкаво на плечі?
Я падатиму в прірву, у нікуди,
А серце протикатимуть мечі.
***
Хто з них мене зігріє в злі морози?
Коли знесилено я падатиму з ніг,
І замерзатимуть в очах у мене сльози,
Хто з них урятувати б мене зміг?
***
Не віддавай мене до них, вони жорстокі,
Вони як скривдять, так і не помітять,
Й не даруватимуть мені любов і спокій,
а сіятимуть в душу мертві квіти.
***
Безжальні, замикатимуть у клітку,
а твоє слово, як ковток повітря,
Ти ніжний спогад, тепла ніч улітку,
квітучий сад у середині квітня.
***
Не віддавай мене їм на поталу,
Твоя душа за їхні всі чистіша
Мені тебе так мало вже зосталось,
і мої дні чим далі, тим пустіші.
***
Та твоя усмішка мені дарує силу,
Я борюсь із собою задля того,
Щоб ти частіше посміхався, милий,
І став зі мною на одну дорогу.
***
Я не ламатиму життя пустим чеканням
Я вірю в нас, не хочу я звільнитись,
бо в слід за почуттям, що є коханням,
я не дозволю на пів шляху зупинитись.