В’ялий вітер заснув у скронях. І потягнуло на сон, що породжує тишу й байдужість: на довго, чи... назавжди? Створено 9. 10. 1914 року
ID: 543639 Рубрика: Поезія, Поетична мініатюра дата надходження: 14.12.2014 09:37:20 © дата внесення змiн: 04.10.2018 03:12:13 автор: Т. Василько
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie