Я не кажу-прощай!Прости!
За що, не знаю я до нині,
Я так хотіла зберегти,
Родинне щастя,як святиню!
Та сталось те,уже ,що є,
І хто із нас у цьому винен,
Що розійшлись ми назавжди,
І більш ніколи не зустрінемсь.
Десь ти живеш у чужині,
А я живу в оцьому краю,
Хто винен в тім,що ми чужі,
Ніяк я це не розгадаю.
Живеш ти в щасті,чи журбі,
Про це підкаже твоє серце,
Та ти дивись не обдури,
Себе самого в суперечці.
Себе самого не обдуриш,
Ти знай про це і пам*ятай,
Ти був щасливий,а чи будеш,
Тепер ти сам про це подбай.
08.10.2003р
