Просила в Бога зустрічі з тобою,
Вночі не спала, думала про нас...
Яким ти будеш, де познайомишся зі мною.
І він мене почув, подарувавши шанс...
Тебе зустріла серед тисячі облич,
Сама і підійшла,ніби відчула.
В вогонь і в воду я з тобою, лиш поклич.
Я голос серця в той момент,повір, почула.
І знаєш, не жалію ні про що,
Те, що хотіла, все в тобі знайшла.
Все, що було до цього часу - це ніщо...
Як же я довго, довго так до тебе йшла.
Моє життя було таким пустим,
Всі будні сірі, без натяку на свято.
Себе всю дарувала я не тим...
Душа вся покалічена була й пом'ята.
Правду говорять, що прИйде час,
І кожен все ж зустріне свою долю.
Живу вже не для себе, а для нас.
Попала в твій полон і так не хочеться на волю...