Рудоволосий ватропахучий сіроокий осінній дощ.. Тихим сумом проймає душу, коли поглядом ріжеш уздовж; коли площі змиваєш під ноги, і,з усмішкою,одяг з дерев; коли вітер - твій побре - із гуком награває на дримбах антен.
ID: 532382 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 25.10.2014 12:36:16 © дата внесення змiн: 25.10.2014 12:36:16 автор: Ann Garu
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie