У болях лютості й зневаги
Ми порождаємо любов,
Любов не ту,що довго звали,
А ту шо нищить все і знов.
Та й вартості чужих надій немає,
Нема контрасності і цін,
Господь від нас завжди тікає,
І місце сонця займа він.
А поняття що мало значать,
Ми шукали б в небутті,
Та ба ,що демони все бачать,
Та і ангели давно уже не ті.
