Сірим птахом у білі цятки
я живу на твОїм даху,
не звивАючи гнізд
я вкриваюся власним пір,ям.
Ми рахУєм на небі сузір.я,
але кожен по свОму,
і на свОму небі.
Мені б бУло добре у тебе,
та ти не впускаєш...
Дивним чином мене відпускаєш
літати в чужих небесах.
Та навечір вертаюсь на дах,
в якому живу...
Просто над тобою...
пам,ятаєш? Минулою зимою
я билась крильми,
а ти не спав, слухав,
потім, на підвіконні на чай дмУхав...
Я причаїлась і чекала,
що покохаєш,
та ти не спішив...
Потім, навесні, залишив...
А я ж далі живу на дахУ,
Своє пір,я ховаю в пухУ,
щоб зробити для тебе ДИВО...
Уявляєш? Це буде красиво!
Сіра птаха у цятку...
Дякую...
