День коли ти залишиш мій розум
Коли стану я вільна...
Та чи знайду у тому щастя, хоч крихту
Зашнурованих вчинків наповнена проза
Із ньюансом запізно
День коли у тобі щось остигне
День, коли нас ше більше не стане
Нам напишуть балади
Та на жаль без жодних дотичних
Ти пробач мене за не зроблені рани
За набридливі клоунади
День, коли ти не станеш звичкою