Ми так раптово захололи,
З тобою ми разом.
Життя трояндами зкололи,
Не прочитавши й перший том.
Дзвінки тепер по телефону
Короткі зустрічі малі.
Ми сидимо у себе вдома,
І по кутках рахуєм дні.
Можливо, просто перевтома
Спіткала душі в будні дні.
А може це розлуки кома,
Що нас чекає навесні.
Вже не цікаво, що там буде,
Мені важливо, що було.
Бо я цього вже не забуду,
Для мене все ще не пройшло.
Пліч о пліч забагато всього,
І чи устигнемо ми все?
І як спинити часу цього
Нахабне й підлеє лице.
Ми так раптово захололи,
Забули щастя рідну мить,
Та все ще буде, як ніколи,
Вже скоро все переболить.