Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: НАОДИНЦІ З ОСІННЮ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шостацька Людмила, 25.03.2016 - 16:42
Можете не хвилюватись: Вас поезія ніколи не залишить.Бо для неї не вигідно втратити навіть один шедевр.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вивчу напам'ять Вашу неперевершену похвалу, Людмилочко! Дякую!!!!!
Ніла Волкова, 29.10.2014 - 08:59
Вишукано-гарно! Меланхолійно...Так, ти примхлива, осінь, бо ти – жінка, я ж – твій двійник, примхлива жінка-осінь." Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішуся, що Вам сподобалось.
Лавинюкова Тетяна, 15.10.2014 - 10:04
От що згадалося: Ты опять со мной, подруга осень, Но сквозь сеть нагих твоих ветвей Никогда бледней не стыла просинь, И снегов не помню я мертвей. Иннокентий Анненский Але це про пізню осінь з голими гілками і навіть снігом уже. А ми ще гуляємо з красивою меланхолійною панею Осінню... Ще потішимося її шляхетним товариством... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Танечко! Ви зачаровуєте своїм знанням поезії! Дякую! Вас довго не було на сайті. Надіюсь, не через проблеми. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це так приємно... Дякую!
Н-А-Д-І-Я, 09.10.2014 - 16:35
Гарно...Розмова двох жінок -це щось незвичайне...Краще не скажеш... Забрала! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надієчко, Ви зворушили мене! Дякую!
горлиця, 09.10.2014 - 15:01
Не скінчена тема природи! А ви, Світланочко, зуміли її оживити- зазвучала по новому!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мила Горличко! Кожен з нас по-своєму проявляє свою любов до неї. В даному випадку якось отак у мене вийшло.Рада, що завітали. Дякую за теплі слова! Михайло Гончар, 09.10.2014 - 11:59
Скільки вже написано про осінь,скільки переспівано,..та Ви знайшли все ж свій ексклюзивний,так би мовити, підхід.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це випадково, я не винна! Отак прийшло... Але мені приємно це чути, дякую. Патара, 09.10.2014 - 10:49
Не вірте їй, бо лиш сьогодні Осінь,Прийде зима, вона Зимою буде, Та, все ж, упевнена я досі, Лише як ВЕсну її знають люди. Вірш - НЕЙМОВІРНИЙ і Ви НЕЙМОВІРНА, Світланко!!! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонько, НЕЙМОВІРНА - Ви! Ви мені нагадуєте різноколірний музичний фонтан. Коли під певні акорди він, переливаючись різними кольорами, вибухає на висоту більше ста метрів – перехоплює подих і мимоволі виривається: "Ах!!!!!!!!" Ось так реагує Ваша душа - "фонтанирует". До душі припав Ваш експромт, за нього - особлива подяка- Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, як приємно, Лариса! Дякую щиро!
Владимир Зозуля, 09.10.2014 - 09:34
Света,какое чудное стихотворение,просто шедевр,а окончание почти гениально. не хочется портить впечатление,но не могу не попросить что-то изменить в этих четырех строчках,что сбивают с ритма,просто обидно,что в таком стихотворении что-то не гармонично. говорю Вам, Браво!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володенька, спасибо за замечание! Ну вот так оно пришло мне Отлежится - посмотрю другими глазами и что-то переделаю. Сейчас это трудно сделать, легче новое написать. И за похвалу благодарю! Приятно, когда кому-то нравится то, что сам вытворил. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за розуміння!
|
|
|