Життя – це даль пориву
І серця стукіт, дзвін
І рани біль нестерпний
Й щастя і любов
Коли ти скутий путом
Журби й перестороги
Коли тебе тримають п’ятсот богатирів
І ти як птах безкрилий
Летиш буз перемов і рвешся до пориву
А дух твій не зламати
І в путах не здержати
В темниці не сховати
Бо ти ще хочеш жить!
І хочеш, як колись пірнати
І пурхати в хмаринках золотих
І бути вільним птахом
Життя, як день не вічне
Приходить і йому кінець
Ніколи не здавайтесь
І стійте за своє
Свій рідний край не забувайте
Палко любіть, кохайте своє одне життя
Яке дарує безмежні відкриття і сторінки життя!
