... змиває бруд
з мого вікна,
Малюючи на склі відомі мапи.
Останню краплю
випито до дна;
З дощем втомився розмовляти...
В кишені,
на останню колію,
Давно лежить квиток зім'ятий.
Я так бажаю
усмішку Твою,
Що вже не має сил чекати...
Благаю Небо
я про те,
Щоб ці дощі не зупинились!
Щоб зміг побачити
Тебе,
Щоб на пероні
Ми зустрілись.
... немає часу -
невідомість!
Лишень квиток зім'ятий є,
В якому номер - це свідомість,
А напрямок -
життя моє...
Я так чекаю
усмішку Твою,
Щоб зміг Тебе я обійняти
(Я на пероні вже стою),
Щоб нас нікому
не віддати!
На станції далекій
ти мовчиш,
На прибуття мого чекаеш.
Напевно знаєш,
що цей вірш
По парасольці ти впізнаєш...
