Дивлюсь на час, бо він вогонь,
Який горить й умить згасає.
Він забирає мрій в полон,
А радості зовсім не має.
Все це уже було до нас,
І ці слова, і ці думки.
Мільйони слів і почуттів,
І сліз наповнені струмки.
Але іначе й буть не може,
Історії повтор іде.
Ніхто вже нам не допоможе,
Лише такі ж слова знайде.
Тікає час у майбуття,
І,як завжди, ми не встигаєм.
Ми біжемо, втрачаємо,
І щастя мить не знаем.
Вогонь горить, вода біжить,
Це все чомусь не вічне.
Не бачимо ми щастя мить,
Для нас усе трагічне.
