Куйовдить вітер хмари,
Розгойдує жита
Та вершниками марить,
Які були в літа
Козацького розгулу,
Що з ним навперегін
Ганяли без притулку
У війнах на загин.
Їх лицарськая слава
Освячена в піснях -
Та коней їх навала
Вшанована будь-як.
Таж сіромаха в полі
Лиш на коні козак -
І хоч він линув долі,
Та в подумах був птах,
Що бився за свободу
З стерв'ятниками зайд,
І для свого народу
Був славним,як Мамай.
А чи не вітроногим
Братам своїм,чи ні?
Завдячно перемогам
Козацтво у борні,
Здобутим в протидії
Ворожим силам всім,
З уявленням надії
На вільний отчий дім.
І ось збулось жадане
Для сотень поколінь,
Нам провидінням дане,-
За це йому уклін.
А разом поклонімось
І вдчі козаків,
І коням їх вклонімось
За долі їх тяжкі.
