Доторкнись, відчуй цю теплу свіжість
моїх невкрадених думок.
Через мить, як поцілуєш, смак
губ моїх назавжди снитись будуть.
Ребус насолоди завжди бажав ти розгадати,
та шлях не вірний до цілі ти обрав,
ти ж бо цього у Бога не благав.
І мов у горлі комок несказаних речей,
і вона, що так ніжна, заради якої варто жити...
Її філософія важка, слова, що сказані - незрозумілі,
та розгадаєш всього раз - коханням щирим
Вона зможе оповити.
