В час, коли замовкають всі телефони
А з неба починають сипатися чужі: ненависть, біль і страх
Навіть вітер зупиняється щоб помолитися
За тих, чиї душі, вже й так - безсмертні
Тих, хто пропуск до Раю, отримує
Одночасно з повісткою на Війну
Так вже склалося в історії, що за гріхи батьків
- відповідають діти
А найміцнішим фундаменитом Незалежності
- є кістки її найкращих синів та дочок.
Ніби це просто й зрозуміло. Час перемеле
усіх в статистику.
Але Біль, ніколи не стане статичною
Ніколи не вивітриться з очей та сердечних клапанів
Навіть, через багато років, хлопчики,
які з кулеметом в руках, ставали чоловіками
будуть здригатися увісні та уникати святкових феєрверків.
І поки вітер затих, й телефони стали недоступними
Давайте помолимося!.
за атлантів, на Серцях яких, тримається Україна
