У оді славетній хвалімо країну,
Де Віра з Любов’ю сплелись у вінок.
Прийми наш уклін, дорога Україно!
Ми славу здіймемо твою до зірок!
Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня!
На неба блакиті і золоті жита,
На ріках широких і гір сивині,
Тобі присягаєм у вірності, мати, –
Навіки твої ми дочки і сини!
Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня!
Прославимо в пісні ми велич народу,
Що в праці тяжкій торував свою путь.
За славні здобутки козацького роду
Ми станем до бою, як сурми позвуть!
Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня!
Звитяжне минуле в червоній калині
На пам’ять нащадкам хай квітне вогнем,
А сльози волошок про чорні години
Навіки в серцях закарбовують щем.
Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня!
Крокуй у майбутнє, Вітчизно кохана,
Хай світла та рівна біжить твоя путь!
І люди радіють від Дону до Сяну,
Що в мирі та злагоді вільно живуть!
Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланам,
За тебе ми молимось кожного дня!
09.06.2010
ID:
520043
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 28.08.2014 11:38:52
© дата внесення змiн: 28.08.2014 11:38:52
автор: Александр Зубрий
Вкажіть причину вашої скарги
|