У оді славетній хвалімо країну,
Де Віра з Любов’ю сплелись у вінок.
Прийми наш уклін, дорога Україно!
Ми славу здіймемо твою до зірок!
[i]Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня![/i]
На неба блакиті і золоті жита,
На ріках широких і гір сивині,
Тобі присягаєм у вірності, мати, –
Навіки твої ми дочки і сини!
[i]Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня!
[/i]
Прославимо в пісні ми велич народу,
Що в праці тяжкій торував свою путь.
За славні здобутки козацького роду
Ми станем до бою, як сурми позвуть!
[i]Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня![/i]
Звитяжне минуле в червоній калині
На пам’ять нащадкам хай квітне вогнем,
А сльози волошок про чорні години
Навіки в серцях закарбовують щем.
[i]Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланами,
За тебе ми молимось кожного дня![/i]
Крокуй у майбутнє, Вітчизно кохана,
Хай світла та рівна біжить твоя путь!
І люди радіють від Дону до Сяну,
Що в мирі та злагоді вільно живуть!
[i]Осяяна сонцем, омита дощами,
Квітуй, Україно, блаженна земля!
Щоб вітер свободи летів над ланам,
За тебе ми молимось кожного дня![/i]
09.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520043
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Александр Зубрий