у полі ти гралася зі змією і сміялася
вона лоскотала тобі руки а тоді вкусила -
біль розплився тілом разом із запахом квітів.
я кидав у твоє джерело сірі камінці,
відкрий своє серце, просила ти,я так і зробив
а воно виявилось порожнім. і ми сміялися,
у темніючих полях ми мішали вино і пиячили
і небо вмирало, наче поранений звір,
посмуговане кров"ю. слуги ночі лаштувались
забрати впольовану здобич й влаштувати бенкет,
безсоромні, жорстокі, розпалювали вони димне багаття
ти задивлялась на них, ми мішали вино із брагою
і я спитав: чи ти виконала моє завдання?
ти намагалась брехати, сміючись заплющила очі,
я розтулив тоді повіки пальцями й зазирнув у око
у пошуках правди і побачив там море ти ж
сказала: будь у жорстокості ніжним.
