UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: леся квіт: Не будьте байдужі - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Натаsha, 05.08.2014 - 22:53
 Не бійтесь ворогів - найгірше вони можуть вас вбити, не бійтесь друзів - найгірше вони можуть вас зрадити, а бійтесь байдужих, бо з їх мовчазної згоди відбуваються всі зради і вбивства на землі! Підтримую кожне слово, Лесенько, мене жахають ті салюти, та й п'яні чоловіки-переселенці теж, які вчиняють бійки тоді, коли наших чоловіків і братів мобілізують... леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Наталочко за підтримку,надіюсья здорового глузду більше у світі і СВІТЛО  обовязково переможе 
Наталя Боднарук, 04.08.2014 - 13:11
Підтримую кожне слово. Помираю коли чую моя хата скраю. Наводжу приклад зразу всім от сусід відбирає скибу у полі зразу сваритися, а Україна це велика сім'я то коли відбирають скибу то що мовчати. От така позиція і привела до того що маємо.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А все це наслідки байдужості,(аби не моє ,аби не мене)
Marcepanivna, 04.08.2014 - 11:05
...Здається, це більше не байдужість, а страх усвідомлення ВІЙНИ, це вищого рівня "сцикливість". Їм краще гупати салютами й глушити оковиту... Особисто бачила перселенців з Донбасу ("чоловіків"), що смажать шашель і калдирять у той час, доки наші хлопці там гинуть
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це дико, і не має оправдання
Патара, 04.08.2014 - 09:07
ДУЖЕ... Якась у нас вивернута реальність... Мене вбивало коли на Майдані гинули люди, а по бульварі Шевченка ходили за ручки молоді люди... Якось воно дики це все, якщо воюємо, повинна воювати уся країна, кожен на своєму місці, але усе для перемоги.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий страшний колорит реальності,а хочеться,щоб було все разом і радість і сльози 
Надія Рубінська, 04.08.2014 - 08:44
Лесю, слово в слово думаю так, як і Ви. Підтримую.А "переопылившихся", на жаль, ще достатньо. Я б на державному рівні заборонила святкові салюти. Чужої біди не буває... ТРИМАЙМОСЯ!
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам пані Надіє,рада,що є однодумці 
горлиця, 04.08.2014 - 01:59
Людям хочеться жити, Лесінько. Не вірю, що їм не болить. Просто хочуть забутися хоч на хвилинку. Вже так хочеться чистого неба і сонця!
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Різні ситуації,всі хочуть жити,але не треба вже так зухвало веселитися,коли в країні біда(не давно чула розмову,що навіть за кордоном нас не розуміють,як українці в такі важкі часи можуть дозволяти собі розваги та відпочинки),все залежить від людської совісті та виховання
Сокольник, 04.08.2014 - 00:47
Я теж не розумію. Як можна жити в країні і не бути її патріотом? У голові не вкладається... 
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Багато незрозумілого в цьому світі
Крилата (Любов Пікас), 03.08.2014 - 22:42
Без пишностей треба в нинішній час! Бо люди гинуть і страждають за нашу країну.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам Любочко,що розумієте
Плискас Нина, 03.08.2014 - 22:41
А я думала в ці хвилини те саме.У мене в дворі кафе,все чути,що відбувається.Найбільше дратує гучна музика і салюти,що здригують навіть тварин.Я в Храмі подаю записочки за здравіє,пишу імена і в кінці"і всіх захісників Вітчизни",якби робив так кожний християнин,то яка була б сила..
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві Нілочко на жаль храми пустують,спостерігаю це щонеділі
forte, 03.08.2014 - 22:36
Мой набат по умершим родным... Замордованным, съеденным заживо Я живу только чувством одним - Страшной болью истории нашей... Мои предки, не зная злобЫ, Жили в мире, красивые, щедрые... Но дома превратились в гробы вдоль дороги, засыпанной щебнем... Опустевшие окна украинских хат Стали дачами русских заезжих... Я на Родине только хохол-суррогат - Обрусевший... сгоревший... Мою родину топчут они и сейчас - В пене лица, в руках автоматы, Мы - мишени, мы фон, мы лишь сланцевый газ, И "дома" вместо "хаты"... Их потомки ублюдошно тошно вопят Под камнями вождя-истукана ... Их собратья лишают нас наших ребят, Нам - беда, им - нирванна... Уезжайте! Идите в родные края! Там свои! Нет угрозы! Ивы плачут... И сыплют листвой тополя... Погребение... Слезы... http://censor.net.ua/video_news/296563/rossiyiskie _naemniki_zachischayut_lesopolosu_pod_snejnym_ tam_mirnye_paseka_kakogo_h_oni_tam_delayut леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я зараз в такому стані,що серце виривається,салюти то там,то там,скільки Бог на це може дивитися
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Слава Україні 
