Сказав Ти: «Я - не герой Твого роману».
А в цьому світі їх нема. Є тільки Я.
Є тільки Мрія. Й казка із дурману.
І тільки різні Тіні, що моя Сім»я.
Є Вітер в Полі, зачарованому в Снах.
І маки ті. Й волошки загадкові.
Є битва та, де я долаю Страх.
Де є думки Мої. Всі вільні, кольорові.
В мені усе ТАКЕ – без дотику. Нестримне.
Що не збагнеш Ти, не доторкнешсь – нажаль...
В моїй душі лиш Вітер й літнє Поле безупинно
Співають пісню дивну… І відлітають вдаль.
