Наші мрії, так рідко збуваються,
І чудес в цьому світі не має-
Щось пройде, щось осадком зостанеться,
Та людина усе забуває...
Часом думаєш: "Буде по-іншому,
Бо в моєму житті все не так."
І не те, щоб я вірила гіршому-
Та життя, не солодке на смак.
Так, у світі, усе - не однакове.
Та чи є особливі у нім?
Ті, що з горя ніколи не плакали,
І не бачили пасмурних днів?
Вся трагедія в тім заключається,
Що, як сильно би ми не хотіли -
Та закони життя не міняються,
І хто б знав, чим ми їх заслужити!
Треба просто, нарешті змиритись,
З тим, що "перше" - не завжди "останнє".
І якщо невзаємно влюбитись -
Не пізнаєш віддачі кохання.
