Давайте жити поки молоді,
І жаром, кров у венах, обпікає.
Бо довжину життя, ніхто не знає,
І що чекає нас у забутті.
Давайте позриваємо кайдани,
Які не дозволяють нам іти,
І не дають нам досягти мети -
Рубаючи, на серці нашім рани.
А ще, потрібно побороти страх,
І не важливо, що являє він.
Зітріть його у попіл, знищіть в крах.
Не дайте йому, вас забрати в плін.
Усе про що ви мрієте- здійсніть.
Живіть ніби немає більше "завтра".
Нехай керує вами тільки правда,
А ще не бійтесь почуттів- любіть.
Запам`ятайте, що можливо все.
Бо навіть те, що казкою здавалось,
Колись із кимісь, а таки ставалось-
Хто ж зна куди життя вас понесе.
