Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Мавка біля верби… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю цей образ... Близька мені Мавка...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скоро Ивана Купала. Навеяло...
Богданочка, 23.06.2014 - 23:13
Такі гарні рядочки... Мені нагадало Лесю Українку і її " Лісову пісню"...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... Мавку я люблю...
Любов Ігнатова, 23.06.2014 - 17:23
я бачу, Купайло наступає по повній... Дуже красиво написано: хочеться читати і читати... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо, так хочеться уже якихось свят... на тлі сьогодення...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... не вперше звертаюся до Лесі... образ Мавки... ну дуже близький...Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це все Леся... Я - лише відлуння...
Ірина Хміль, 23.06.2014 - 15:12
Хоча й зболений, та проникливо печальний монолог Мавки...Бере за душу.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
М а в к а О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло! Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю, - стане початком тоді мій кінець. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде... Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх. Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав, ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю... Грай же, коханий, благаю! Безсмертна Леся... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згадала прекрасну трагедію "Лісової пісні"...
Олекса Удайко, 23.06.2014 - 14:54
Що "тиха ріка" - цього вже не скажеш:І "тиха" буває, що греблю зірве... А ще коли трохи, русалко, "умажеш" … Тікай! А то в шмаття тебе розірве! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не ревнива... ну що ти... але хату - спалю!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...накрило...сумом...туги неземної......там Аеліти... недосяжний пил... ...а тут розбіжність з тілом... і душою... ...між розумом... і помахами крил... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скоро - Івана Купала...
|
|
|