Спілкуючись уривками недопитої робусти
Душа тікає крізь пальці ген за обрій
Ти вмієш усміхатись мило і розпусно
Ти завжди слухай серце, і пульс його хоробрий…
Навіть якщо навколо вмирає ніжність, в’януть дні
І от здається, що все втрачено й розбито
Ти всередині влови динаміку, що творить в глибині
Імпульси натхнення так несамовито…
Слухай серце, прислухайся до ударів
Рахуй мелодію на «раз – два – три»
З нею не страшно, вона рятує від капосних кошмарів
І ділить з тобою кольорові вечори…
