Перш за все хочу подякувати за вашу титанічну працю ,адже ми поставленні нашим суспільством в такі умови ,що працювати треба з відвертим ентузіазмом ,без мотивацій і при цьому дарувати людям посмішки,вселяти надію і віру у світлий день.
Сьогодення нам диктує нові закони ,настанови.Однак у цьому суєтному світі ми неповинні забувати про свою місію на Землі – продовжувати людям життя до останнього подиху. Тому у нашому житті є самі надійні 4 подруги про яких ,я скажу притчею:
Притча про 4 свічки
Чотири свічки спокійно горіли і тихенько танули.
Було так тихо, що чулось ,як вони розмовляють.
Перша сказала:- Я Смирення нажаль,люди не вміють мене берегти, думаю мені не залишається нічого,як погаснути!
І вогник цієї свічки погас….
Друга сказала:- Я Віра ,нажаль ,я нікому не потрібна .Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає смислу мені далі горіти.
Ледве промовивши ці слова,подув легенький вітерець і загасив її…..
Дуже засмутившись ,третя свічка промовила:- Я Любов, у мене немає більше сили горіти далі. Люди не цінять мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, котрі їх люблять, більше - всього своїх близьких.
І ця свічка погасла….
І раптом …в кімнату забігло дитя і побачило три потухші свічки. Налякавшись, дитя закричало :-Що ви робите !Ви повинні горіти ,я боюся темноти!
Промовивши ці слова, воно заплакало…
Стривожилася четверта свічка і сказала:- Не лякайся і не плачь!Поки я горю ,завжди можна запалити і інші три свічки…Я НАДІЯ!
Хай у Ваших серцях не згасне жодна і з цих свічок.
Будьте Смиренні зі своїми пацієнтами,вселяйте в них Віру,отримуйте від них Любов,і хай Надія на світле майбутнє в медицині не покидає жодного з нас!!!!
З повагою Леся Квіт.
