Година життя все пливе,
І час ніщо не зупиняє;
Було так завжди і зараз є.
І цвітом ясним проростає
Живе почуття із глуші,
І маятником, білим мов, майорить
Десь глибоко там у душі:
Надія ніколи не спить.
Час пройде і ти зрозумієш,
Що вічним ніщо не буває.
Лиш ту любов, що маєш,
І віру, що носиш у собі
Залишаться з тобою у майбутті.
І яснокрила думка в серці горить
Крізь ці незрадливі слова:
Надія ніколи не спить.
Невтомні сіяючі очі
Палають нехай від любові.
Наповни мить вічністю життя.
Як важко б тобі не було
Згадай красу й силу того почуття,
Що попри усе все ж горить,
Й далеко всередині теплиться завжди:
Надія ніколи не спить.
Не бійся, якщо шлях великий
Здолати маєш ти.
Нехай чистий погляд твій щирий
Летить у небесну блакить,
Що світло несе і добро -
Ти не один, що б не було;
Бо серце завжди відчуває:
Надія ніколи не спить!
