На вулицях черѓове літо,
ти десь там…
присвячуєш вірш́і
то людям, то містам,
приховуєш думки
від нездійсненних мрій,
від перехожих,
від швидких подій…
А потім вечір: ти
живеш сама,
не розуміючи, що тут
тебе трима
у цьому ліжку,
в цьому місті,
в цих стінах,
можливо – доля,
а, можливо – страх…
Який так сковує,
зриваючи слова:
ти, навіть, забуваєш,
що іще жива…
і кожну ніч
ти чуєш голоси,
які не йдуть,
як не проси…
На вулицях черѓове літо,
теплі ночі.
Все посміхнеться,
лиш якщо захочеш.
і вечір зміниться,
і будеш не сама,
ти тільки зрозумій,
що тут тебе трима…
24.05.2014р.
