Обійми мене батьку, міцніше,
Пригорни до твердого плеча,
І мені стане вмить спокійніше.
Пам’ятаєш, якою була?
Як маленькою ще засинала
На надійних і теплих руках,
Як тебе перед сном цілувала
У щетину на твоїх щоках.
Як усього боялась на світі,
А ти вчив побороти страхи.
Як одного чудового літа
Я до тебе змогла допливти.
Як ти ввечері грав на гітарі,
А я вчила акорди й слова,
Майже все ми співали у парі,
«Про дельфіна» я все ж не могла.
Як я знов розбивала коліна,
І в сльозах прибігала у дім.
Я для тебе – навічно дитина,
Я продовженням стала твоїм.
Моє чорне хвилясте волосся
Відтіняє твою сивину.
Пам’ятай, як би нам не жилося –
Я тебе все ж навічно люблю.
14.05.2014 р.
Щиро-душевно про близьку, рідну людину. 
