Була в нас надія…
Раділа вся наша Україна,
Радості не було кінця.
Вірили «ми» в Небесного Отця.
Не на довго радості було в нас…
Упали в відчай «МИ»!...
Прийшли до влади «злодії, брехуни»
Втратили простий народе…
Всю свою надію»МИ»!
Почали все руйнувати
Що? Тільки змогли…
Фабрики, заводи – все розгребли…
Те все що за своє життя,
Побудували «МИ».
Недолюдки наші керівники.
Збагатили свої кишені і, забули за нас вони!...
Зупиніться наші вороги…
Впадьте на коліна «ВИ».
Скажіть такі свої слова…
Господи – прости, прости…
Будете прощені – В Бога ВИ…
Вірш написаний вночі після молитви