Все минуло, все пройшло,
І як та квітка выд цвіло,
Та я про все це памятаю
І завжди в серці зберігаю
Не легко, в цьому жити
Коли приходиться тужити
Про все це важко забувати
Ножі із серця витягати
Любов приносиш у життя
Вірюєш, в слова, діла
Відкриєш душу людям
А вони так просто гублять.
О так, душа страждає
Коли когось, втрачає
І тому ми так, часто плачем
Бо нікого вже, не бачим.
