Які би не були причини
Всіх катаклізмів, чвар і бід,
А справжні тільки ті мужчини,
Що на землі лишають слід.
І тільки ті мужчини сильні,
Що стерплять невитерпну біль,
Що в дикій люті не свавільні,
А в праці знають піт і сіль.
І тільки ті мужчини ніжні,
Що не бояться втрат і згуб,
Усі хребти здолають сніжні,
Щоб доторкнутись ніжних губ.
І лише ті із них хоробрі,
Хто жінкою благословен,
Хто в дні лихі і миті добрі
Не посрамив своїх імен.