Все те чого так довго ти чекав,
В одну лиш мить одразу розвалилось.
Ті плани й мрії ,що їх так плекав,
В душі при тих словах розбились.
А все тому ,що ти не зміг схилитись
Перед святою мудрістю небес.
Ти так хотів надіятись і битись ,
Щоб врешті все ж відстояти свій інтерес.
І ніби ціль була блага і плани,
Але одного ти не врахував.
Ти сам себе завів в оману,
Ти усе знав ,але чогось чекав.
І ось тепер ти в розпачі з тугою,
Знов дивишся в безкраї небеса.
І розмовляєш знову на одинці із собою,
З очей же покотилася сльоза.
Ніхто не винен тут ,ось так буває.
Коли свого чогось шукаєш ти .
Бог двері серця комусь закриває.
І не пускає ,щоб туди ввійти.
Ти так хотів ,але вже не судилось,
Ти прагнув довго,аж до самого кінця.
А все тому ,що серце не змирилось.
Перед святою мудрістю Творця.