Я в Україні зараз, а ти у Криму.
Ще більше хочеться залити бетоном ту Москву,
Перони опустіли, потяги не їдуть в Крим,
Не народився злим, мене зробили таким.
Пекельні рани переповняють душу,
Ті окупанти наше майбутнє рушать.
Змушують виливати в пісню негатив,
А ЗМІ перекручують складне з простим.
Густими фарбами малюється наш час,
Там, де ще вчора був лиш спокій, зараз резонанс.
Раніш не думав, що це буде в неньці Україні,
Я не чекав від росіян цих кроків нещирих.
Пройдуть часи, розсудять люди всіх,
Але зв’язки з коханою не хочеться втрачати,
О. Путін, Путін, нащо взяв на душу гріх?
Я за Вітчизну і сім’ю готовий воювати!
Не пробачимо тобі,
Перетворив наших братів на ворогів.
Не забудемо ніколи
Не згадаємо цих днів
У світлі радісних і теплих почуттів
Ми все одно відчуєм присмак волі.
Шило на мило змінили, налили води,
Порвали, викинули українські паспорти,
Тепер ти росіянка, ні туди, і ні сюди,
Немов наш світ кольорову плівку засвітив.
Реалістична картина неначе у кіно,
З екранів все одно кидають в нас лайн..м.
А за вікном вітрюган, в Криму, можливо, стих
Живе спілкування не ввійшло в можливості.
Пиши лиш вісті, як десь почуєш рідний гімн,
Кричи на сполох, бий сильно у церковний дзвін.
Щоб люди в місті знали біль твою і тугу,
Що від «рашистів» не хочемо терпіть наругу.
І знай, товариш Путін, буде проклятий твій рід,
Як наші землі українські, так і він зазнає бід.
За нами світ, за нами правда, з нами Бог,
Свобода, воля, віра, совість, музика, любов!
Не пробачимо тобі,
Перетворив наших братів на ворогів.
Не забудемо ніколи
Не згадаємо цих днів
У світлі радісних і теплих почуттів
Ми все одно відчуєм присмак волі.
Вам потрібно писати і вірші, і музику! У Вас це добре виходить! Теми у Вас актуальні, пишете щиро, патріотично,
по-сучасному. І, хоч я – любитель класики, мені сподобалась ця річ. Дякую Вам і беру в обране.
I-ney відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00